Цікаві факти про пошту

 

Цікаві факти про пошту

Всі ізраїльські поштові марки із зворотного боку змащені кошерним клеєм. Поштовий код Санта-Клауса в Канаді записується як НОH ОHО. А у 17-18 століттях в Англії існувала посада королівського відкривача океанських пляшок з листами. Всім іншим, хто відкривав пляшки самостійно, загрожувала страта.

Письмо само
Никуда не пойдет,
Но в ящик его опусти -
Оно пробежит,
Пролетит,проплывет
Тысячи верст пути.

С.Маршак

9 жовтня - Всесвітній день пошти (World Post Day) - один з міжнародних днів, що відзначаються в системі Організації Об'єднаних Націй. Выдзначаэться це свято за рішенням 14 конгресу Всесвітнього поштового союзу (Universal Postal Union) у день створення союзу в 1874 році. А Всесвітнім днем ​​пошти цей день був проголошений на Конгресі Всесвітнього союзу поштовиків, який відбувся в Токіо в 1969 році.
9 жовтня 1874 в Берні (Швейцарія) представниками 22 країн, у тому числі царської Росії, був підписаний Бернський договір, що підтвердив заснування Генерального поштового союзу. У 1878 році союз змінив свою назву і став називатися Всесвітнім поштовим союзом (ВПС). На сьогоднішній день ВПС налічує у своєму складі 189 країн. По всьому світі, починаючи з 9 жовтня, проводиться Міжнародний тиждень листа.
За даними ВПС, міжнародна пошта говорить на 6800 мовах своїх клієнтів і являє собою найпротяжнішу у світі мережу фізичної доставки пошти. Вона призначена для забезпечення надійного, ефективного та економічного перевезення товарів та обміну ідеями. Пошта передає особисті думки друзів на великі відстані. Вона допомагає фірмам різного масштабу знаходити клієнтів і відповідати їх потребам.
Сучасна пошта в багатьох промислово-розвинених державах активно працює в секторі логістики, поштово-банківських послуг, каталожної торгівлі та прямої поштової розсилки, активно розвиває інформаційні технології, гібридну пошту і електронну комерцію.
Цікаво, що перші в світі поштові марки з'явилися в Англії в 1840 році.

Цікаві факти про пошту
Американська поштова служба стала пропонувати відправку посилок всередині країни з 1913 року. Через три роки бізнесмен з міста Вернел, штат Юта, розрахував, що це найдешевший спосіб доставки будматеріалів на далекі відстані. Він відправив у своє місто на відстань у 676 км 80 000 цеглин невеликими посилками, окремо обернувши кожен з них, щоб побудувати банк. Виконавши замовлення, поштове відомство відразу ж встановило денний ліміт посилок на одну людину в 91 кг.
По мірі бурхливого розвитку сучасного ракетобудування пропонувалося безліч проектів використання ракет для швидкої доставки пошти. У 1930-х роках ентузіасти розвивали такі програми в Німеччині, Великобританії і навіть Індії. У 1959 році американська поштова служба зробила успішний запуск ракети, у якої ядерна боєголовка була замінена спеціальним поштовим контейнером, з підводного човна Barbero, а вже в 1990-і російські військові кілька разів відправляли пошту з підводних човнів через всю країну. Незважаючи на всі ці спроби, дана технологія ніколи не була і навряд чи буде використовуватися масово у зв'язку з її відносною дорожнечею.
Вантажна компанія FedEx Express оперує найбільшим у світі парком вантажних літаків - на сьогоднішній день їх більше 650. Щоб оперативно реагувати на виникаючі наднормативні потреби в транспортуванні, FedEx постійно тримає в повітрі кілька порожніх літаків.
Віктор Гюго в 1862 році, перебуваючи у відпустці, захотів дізнатися про реакцію читачів на щойно виданий роман «Знедолені» і послав своєму видавцеві телеграму з одного символу «?». Той надіслав у відповідь телеграму теж з одного знака - «!». Ймовірно, це було найкоротше листування в історії.
Один з найбільш цитованих економістів світу американець Андрій Шлейфер в 2012 році представив результати експериментального дослідження роботи поштових служб різних держав. Шлейфер разом з колегами відправив по 2 листи в 5 найбільших міст кожної з 159 країн, що підписали міжнародні поштові угоди, які зобов'язують доставляти листи з адресами на латиниці і повертати їх відправникові, якщо доставити не вдалося. В адресах на конвертах спеціально допускалися помилки, тому в ідеалі всі листи повинні були повернутися назад. У підсумку 100 % показник повернення був зафіксований у поштових служб 10 держав, серед яких США, Канада, Фінляндія, Норвегія, Чехія. А такі країни як Росія, Нігерія, Таджикистан і Камбоджа, потрапила до групи аутсайдерів - з цих держав не повернулося жодного листа.
В кінці 19 століття один німецький лісник заборонив своїй дочці бачитися із залицяльником. Парочка стала обмінюватися любовними записками через дупло дуба, і незабаром лісник, бачачи марність своєї заборони, дозволив молодим людям одружитися, причому весілля відзначали під цим деревом. З плином часу народний поголос розніс новини про дуб, в який почали надсилати листи бажаючі знайти свою другу половинку люди спочатку з Німеччини, а потім і інших країн світу. Дерево навіть обзавелося офіційною поштовою адресою: Bräutigamseiche, Dodauer Forst, 23701 Eutin, і будь-хто може прочитати всі послання, які в нього приносить листоноша, а потім відповісти на них. За весь час існування цієї служби знайомств було укладено понад 100 шлюбів.
У 19 столітті в Англії тариф на поштове відправлення розраховувався з кількості аркушів паперу. Тому листи заради економії часто слали без конвертів - адресу одержувача писали на згорнутому листку. А щоб умістити більше тексту, часто вдавалися до так званого пересіченого письма, коли при досягненні кінця сторінки її повертали на 90° і писали нові рядки поперек написаних.
З середини 19 століття в багатьох великих містах Європи та Америки набула поширення пневматична пошта. Станції поштамту з'єднувалися підземними трубами, в яких переміщувалися капсули з листами за допомогою стиснутого або розрідженого повітря. Поступово з розвитком нових технологій системи пневмопошти закривалися. Остання з них діяла в Празі до повені 2002 року, хоча зараз займаються її відновленням.
Коли НАСА готувало до запуску місячні місії, жодна страхова компанія не взялася застрахувати життя астронавтів, оскільки ризики були занадто великі. Щоб компенсувати сім'ям астронавтів витрати після можливої ​​загибелі останніх, НАСА випускало спеціальні листівки, на яких члени екіпажу розписувалися перед самим вильотом. Якби хтось із астронавтів загинув, їх сім'ї змогли б продати листівки колекціонерам за хорошою ціною, проте всі місячні польоти від Аполлона-11 до Аполлона-16 в підсумку обійшлися без жертв.
Зазвичай друкарські машинки мають моноширинний шрифт (коли всі символи однієї ширини). У 1944 році IBM випустила друкарську машинку з пропорційним шрифтом під назвою Executive і піднесла перший примірник президентові Рузвельту. Люди, що звикли до моноширинного машинописного тексту, сприйняли надруковані на Executive тексти за документи, виготовлені друкарським способом. Черчілль, отримавши від Рузвельта перший подібний лист, відповів: «Хоча наше листування і важливе, немає потреби друкувати листи в друкарні».
Зараз поштові голуби вже рідко використовуються для доставки листів, однак успішно справляються з іншими завданнями. Наприклад, у віддалених районах Англії та Франції голуби доставляють в лікарню проби крові. А наркоділки запускають цілі зграї голубів для доставки героїну з Афганістану в Пакистан.
На будь-якій поштовій марці повинна вказуватися латинськими літерами назва країни, що випустила марку. Якщо назви не виявиться - значить, це марка Великобританії. Вона звільнена від такого oбов'язку як перша в історії країна, яка використала марки.
У давнину гінці, що доставляли пошту, зашивали під підкладку шапки або капелюха дуже важливі папери, або «справи», щоб не привертати уваги грабіжників. Звідси походить вираз «справа в капелюсі».
В одному з музеїв німецького Вупперталя зберігається колекція з декількох тисяч листівок, що зображують один і той же пейзаж, але прикрашених марками багатьох країн. Кожному гостю музею служителі вручають чисту листівку з проханням вислати її назад після повернення на батьківщину.