20 липня щасливе людство відзначає Міжнародний день тортів. Але ніхто досить не знає, звідкі взялася ця смачнюща краса.
Слово «кондитер» походить від італійського дієслова «кандіере», що означає «варити в цукрі».У Франції історично в кондитери брали людей, які мали схильність до малювання, і читали їм курс архітектури та історії мистецтв. Майбутні кондитери Франції вивчали орнаментику, креслення, вчилися ліпленню і малюнку.
Саме кондитерське мистецтво виникло і отримало найбільший розвиток в Італії, у Венеції лише з появою цукру в кінці XV - початку XVI століття. До тих пір солодощі в Європі купували у арабів, найстародавніших кондитерів у світі, яким цукор був відомий ще з 850 року.
Володимир Даль стверджує, що торт - це листкове кругле солодке тістечко.
Але щоб він з'явився на світ - багатоповерховий, химерний, спокусливий, натхненний - світ повинен був попередньо винайти багато маленьких солодких речей.
Традиція створення спеціальних замовних тортів пов'язана з історією Стародавнього Риму. Невелички фруктові кекси призначалися в жертву Богам. Вони були крихітними і вщент наповнені фруктами і горіхами.
З цією традицією познайомив Великобританію ще Юлій Цезар у 54 році до нашої ери і з тих пір вона тут і прижилася.
Окрема історія у весільних тортів.
Весільний хліб в тому чи іншому вигляді існував у всіх культурах світу.
Наприклад, у Китаї сім'я нареченого посилала нареченій чотири хлібних пирога, їх треба було підкинути вгору і зловити у простирадло, яке тримали над головою. При підкиданні кожного з пирогів наречена цитувала вірші про заміжжя, відзначаючи, таким чином, свій відхід з батьківського дому до чоловіка.
У слов'янських національних весільних урочистостей неймовірно багаті і складні традиції, пов'язані з випічкою. У найдавніші язичницькі часи священним хлібом у слов'ян вважався коровай, без нього не обходилося жодне весілля. Він готувався на Русі з дотриманням багатьох обрядових правил.
Так, виготовлення тіста доручали тільки заміжній жінці, випічку - чоловікові, нарізку - дитині, а роздачу шматочків короваю запрошеним - свату. При цьому весь цей процес супроводжувався співом особливих «каравайних» пісень.
До початку освячення шлюбу молоді повинні були першими торкнутися короваю обличчями і поплакати. Весільні короваї прикрашали складними візерунками з тіста і гілочками калини, якій з язичницьких часів приписують містичні властивості.
В Англії весільний торт до 17-го століття залишався досить скромним, у вигляді бісквіта з цукатами і горіхами. І тільки в 19-му столітті на весіллях європейської аристократії стали популярними багатоярусні торти.
Вважається, що багатоповерховий весільний торт створив у 18-му столітті один лондонський бакалейщик, йому дуже хотілося створити будь-що незвичайне. Придумати він нічого не міг, поки не звернув увагу на купол Сент-Брайдської церкви на Фліт-стріт.
В Європі 19 століття на весіллях були потрібні вже два торти - один для нареченої, інший для нареченого. Головною відмінною рисою торта нареченої було те, що в нього запекалось скляна каблучка, вважалося, що дівчина, яка знайде в своєму шматочку каблучку, незабаром вийде заміж.
Торт нареченого прикрашався скромніше, його заздалегідь поділяли на шматочки, укладали в білі коробочки, обв'язували їх білою або срібною стрічкою або просто писали ініціали молодят і складали поряд з виходом. Гості, йдучи додому, могли захопити із собою такі коробочки, щоб передати тим, хто не зміг бути присутнім на урочистостях, або з'їсти самим наступного ранку.
На початку 20-го століття торти вже височіли ярусами. Триярусні круглі торти символізували 3 кільця - заручини, весільне і кільце вічності.
Традиція спільного розрізання торта нареченим і нареченою виникла в 1930 роках, коли весільні торти покривали «королівською глазур'ю», яка представляла з себе досить жорсткий панцир.
Бісквіт - традиційний корж при випіканні тортів, спочатку називався «морськими сухарями».Перші згадки про нього були знайдені в бортових журналах англійських моряків. Свою популярність бісквіт завоював завдяки великому терміну зберігання - він не псувався і не покривався цвіллю, навіть не дивлячись на вологість під час морських подорожей.
Цукрова мастика - універсальний матеріал для прикраси сучасних тортів на замовлення знайшов свою популярність ще в 50-х роках. Але її рецепт був відомий ще з 16-го століття.Тоді з мастики робили цукерки і помадки, а покривати нею торт навчилися набагато пізніше.Можливо, це було пов'язано з високими цінами на цукор.
Торт "Наполеон"
У нас він відомий як "Наполеон", у Франції та Італії його знають як "Millefeuille" (1000 шарів), у Великобританії - "Vanilla Slice", "Tompoes" у Бельгії та Нідерландах і "Királyi francia krémes" (у перекладі - Французький королівський Кремеш) в Угорщині.
Він надзвичайно популярний і вшанований в усьому світі, так як встояти перед цими ласощами, які представляють собою найтонші шари листового тіста просочені найніжнішим вершковим кремом, не можуть не тільки діти, а й дорослі.
Згідно з опитуваннями, проведеними Міжнародною Асоціацією кухарів, торт "Наполеон" займає перше місце серед найбажаніших і улюблених тортів.
Кожна сучасна господиня має свій власний секретний рецепт приготування цієї десерту, проте мало хто знає, що насправді істинний рецепт й історія винаходу цього смаколику невідома, в той час як існує кілька більш-менш достовірних версій.
В Україні як і в країнах колишнього Радянського Союзу історію створення торта «Наполеон» прийнято пов'язувати з особистістю і слідом в історії французького імператора Наполеона Бонапарта.
За однією з найпоширеніших версій перший рецепт цього приголомшливого торту з'явився в 1912 році - напередодні 100-річного ювілею звільнення Москви від французів. Цей ювілей відзначався з особливим розмахом - шилися відповідні костюми, оформлялися вітрини в магазинах, писалися вірші на патріотичну тему - все було просякнуте духом величної перемоги.
Не обійшла стороною дана тема й кулінарії - з'явилося нова страва, складена з численної кількості тоненьких шарів змазаних солодким кремом. Форма страви являла собою квадрат, який розрізався по діагоналі. Ці листкові трикутники користувалися незвичайним успіхом, а так як всім відомий Бонапарт у свідомості нашої людини завжди асоціювався з треуголкою (трикутним капелюхом), тому що так виглядав не тільки на картинах, але і в літературних творах, то і за тістечком швидко закріпилася ця назва, яка збереглася до наших днів.
За іншою версією, рецепт торту придумав сам Наполеон Бонапарт, коли Жозефіна несподівано застала велелюбного чоловіка за фліртом з однією зі своїх фрейлін. Імператор грайливо шепотів той щось на вушко.
Ревнива Жозефіна зажадала негайної відповіді від чоловіка про те, що відбувається. Геніальний імператор зовсім не розгубився і відразу придумав відповідь, що лише ділився рецептом придуманого ним торта з надійною людиною.
Моментально вигадавши цікавий склад і спосіб виготовлення кондитерського виробу, Наполеон переконав дружину в своїй безгрішності.
Зовсім випадково, свідком цієї розмови став один з маршалів Франції, який в той же вечір розповів про дивний рецепт всьому Версалю, а придворний кухар приготував цей шедевр до столу вже наступного дня - і успіх цього торта був приголомшуючий.
Чимало інших цікавих фактів пов'язано із тортами. Деякі з них навіть були зафіксовані і внесені до книги Рекордів Гіннеса.
Найдорожчий торт
Найдорожчий торт у світі був продемонстрований на виставці в Токіо «Діаманти: чудо природи». Справа в тому, що торт дійсно був усипаний 233 діамантами. Ціна його склала 1,56 мільйона доларів. Творець торта зізнався, що на розробку було витрачено півроку, а на приготування - близько місяця.
Найдорожчий торт на весілля вартістю 20 мільйонів доларів був створений кондитерами з Беверлі Хіллз. Звичайно, так само не обійшлося без діамантів, якими була усипана вся поверхня. До торту додавався загін охоронців, що стежили за збереженням коштовностей.
Найстаріший торт
"Фруктовий торт", спечений більше 100 років тому, виявив на горищі свого будинку південноафриканський фермер. Знахідку навіть планують занесли до "Книги рекордів Гіннеса" як найстаріший торт у світі. За цей час торт абсолютно скам'янів і припав пилом, але при цьому повністю зберіг форму. Фахівці встановили, що гарне збереження виробу з тіста забезпечив підвищений вміст коньяку. Як з'ясувалося, кондитерський виріб було приготовлено до золотого весілля, на торті добре зберігся напис "6 квітня, 1852-1902". У той же час навряд чи вдасться з'ясувати, чому про тортик забули і залишили його на горищі.
Найвищий торт
100-ярусний торт заввишки майже 31 метр, приготований Бетою Корнелл в окрузі Шіавассі, штат Мічиган є найвищим тортом у світі.
Індійські пекарі спекли новорічний торт з 33 шарів, вагою 550 кг. І висотою майже 10 метрів.
Найбільший торт
Найбільшим тортом на сьогоднішній день вважається 59 тонний гігант, зроблений на честь святкування 100-річчя Лас-Вегаса. Торт готували 600 кухарів. Розміри солодкого шедевра склали 31 м завдовжки, 15 м шириною і 50 см заввишки. Друге місце в цій же номінації отримав торт, виготовлений дещо раніше в місті Фот Пейн на честь дня народження штату Алабами, і зроблений у формі його офіційних кордонів. Вага торта перевищує 58 тонн.
Найбільшим тортом-морозивом став пекінський торт, розмірами 4,8 м в довжину, 3 метри шириною, 1 м заввишки, і вагою близько 8 тонн із зображенням сімейства ведмедів. Торт замислювався як реклама дитячої вистави «Гора морозива», і був нарізаний на 32000 шматків.
Найбільший у світі полуничний торт виготовили пекарі міста Ла-Тринідад. Вони використовували три тонни ягід, тисячі яєць. Торт важив 11 тонн 146 кілограмів і в основі він був п'ять на сім метрів. Торт спробували 50 тисяч філіппінців.
Найдовший торт
У Перу був виготовлений найдовший у світі святковий торт довжиною 246 метрів. На виготовлення торта 300 кондитерів витратили півтонни цукру та яєць. Торт розділили на 15000 частин і пригощали всіх перуанських дітей, які святкують у червні день народження.
Найменший торт
Найменший торт був виготовлений швейцарцями. Ця крихітка містилася на подушечці вказівного пальця.
